Від мрії до реальності: обговорення виграшів і програшів венчурного капіталу

У фінансовому світі, на перший погляд простий підкидний монета гра виявляє глибокі проблеми інвестування. Правила гри такі: кожного разу, коли ви кидаєте монету і отримуєте герб, ви виграєте 50% від вашого поточного чистого капіталу, а при решці втрачаєте 40%. На перший погляд, це виглядає як можливість без ризику, з очікуваною дохідністю 20% з кожного кидка монети. Однак реальність зовсім інша.

Симуляційні результати показують, що якщо 25000 людей кожен кидатиме монету 1000 разів, то більшість людей врешті-решт залишиться ні з чим. Цей дивовижний результат виникає з множникової природи гри. Незважаючи на те, що аритметичне середнє прибутку від кожного кидка монети становить 20%, геометричне середнє є від'ємним, що означає, що в довгостроковій перспективі насправді це негативний складний відсоток.

Цей феномен називають "парадоксом великих виграшів". Фізики називають це проблемою перебірності, а трейдери – проблемою волатильності. Коли очікуваний прибуток зосереджений на дуже малому числі великих виграшів, більшість людей не може досягти цього очікування. Надмірне прагнення до високого ризику і високої віддачі, навпаки, може перетворити позитивну очікувану вартість на пряму, що наближається до нуля.

В останні роки у сфері криптовалют це парадокс яскраво проявився. Деякі відомі особи відкрито стверджують, що мають лінійні чи навіть експоненційні переваги у багатстві, вважаючи, що незалежно від масштабу багатства ризикові переваги повинні залишатися такими ж або навіть вищими. Ця модель мислення призвела до кількох вражаючих успіхів, але водночас спричинила й значні втрати.

Культура, що прагне до великих прибутків, вже пронизала всі рівні суспільства. Звичайні люди все більше схиляються до досягнення зростання багатства через високий ризик спекуляцій, такі як онлайн-азартні ігри, торгівля високоризикованими опціонами, захоплення популярними акціями тощо. Розвиток технологій і поширення соціальних медіа ще більше підживлюють цю тенденцію, роблячи людей більш захопленими ілюзією швидкого збагачення.

Однак така "культура великих призів" може спричинити серйозні соціальні проблеми. Вона загострює розрив між багатими та бідними, змушуючи більшість людей потрапляти у пастку гонитви за негативною грою. Розвиток штучного інтелекту може ще більше загострити цю тенденцію, знецінюючи трудову вартість і посилюючи ситуацію, коли виграє лише один.

Стикаючись з такою ситуацією, нам потрібно переосмислити визначення успіху та цінності. Замість того, щоб ризикувати, переслідуючи великі призи, краще зосередитися на накопиченні переваг і стабільному зростанні. Уникнення великих втрат і максимізація середнього доходу є більш стійким способом накопичення багатства.

Однак у сучасному суспільстві з жорсткою конкуренцією не кожен може постійно отримувати перевагу. Це вимагає від нас переосмислення сенсу і мети життя. Можливо, нам потрібен новий духовний напрямок, який поєднує традиційну мудрість з сучасними технологіями, щоб забезпечити кожному гідність, мету і мотивацію рухатися вперед, а не самознищуватися в гонитві за ілюзорними призами.